По «стандартній» інструкції пропонується зробити наступне:
- Створити папку для сайту
- Створити конфігураційний файл з ім’ям майбутнього домену
- Включити сайт спеціальною опцією
- Перезавантажити Apache
- Прописати наш домен у файлі hosts

Зробимо щоб процес створення піддомену зводився лише до створення папки для сайту.
Як встановлювати LAMP я розповідати не буду. Перейдемо до найцікавішого.

Налаштування vhost_alias

Включаємо модуль vhost_alias. Він то і буде головною дійовою особою.

Включаємо, якщо потрібно, mod_rewrite.

Відкриваємо файл httpd.conf (/etc/apache2/httpd.conf) і приступаємо до безпосереднього налаштування.

%-2 Означає, що хост буде обраний по передостанній частині доменного імені. Іншими словами, створивши директорію /var/www/nineit, ми зможемо звернутися до неї як nineit.ua (або nineit.com, або навіть nineit.xxx).
Можна також задати свої параметри вибору імені хоста:
%0 Повне ім’я
%1 Перша частина імені
%2 Друга частина імені
%3 Третя частина імені
%-1 Остання частина
%-2 Передостання частина
%2+ Друга і всі наступні частини
%-2+ Передостання і всі наступні частини

Рестартуем Apache.

Наш сервер вже працює. Переконатися в цьому ми можемо, створивши папку з потрібним ім’ям, наприклад test і помістивши туди index.php з яким-небудь вмістом, наприклад

Так… треба ж ще прописати наш домен в файлі /etc/hosts.

Все. Тепер можна відкривати в браузері сторінку.

Але нам не вистачає динамічності в створенні, тому продовжуємо…

Налаштування DNS-сервера

Для цього ми будемо використовувати DNS-сервер bind9.
Всі домени з суфіксом *.loc будуть дивитися на нашу локальну машину.
Встановлюємо DNS-сервер

Відкриваємо конфігураційний файл named.conf.options (/etc/bind/named.conf.options) і додаємо

Створюємо файли для доменної зони.

Вмыст db.loc (/etc/bind/db.loc)

Нарешті, відкриваємо файл named.conf.local (/etc/bind/named.conf.local) і дописуємо туди

Залишився підключитися до нашого DNS-сервера. Або через файл /etc/resolv.conf, дописавши рядок

або через стандартний менеджер мережевих з’єднань. У властивостях підключення, на вкладці «Параметри IPv4» дописати адреса 127.0.0.1 в полі «Сервери DNS».

Все! Вітаю! Ми добилися своєї мети: створюємо локальний домен виключно створенням папки.

стаття є перекладом статті з хабру.
малюнок з developer-faq.blogspot.com

Вирішив поділитися першими враженнями про пульт керування для комп’ютера (і що б гарний, і що б дешевий і що б під лінукс працював).
Я собі вибрав дешевий варіант «PC remote» (Китай).

Нашо він треба?

По-перше: Давно мріяв про нього, ще з дитинства, навіть з татом спаяли приймач по схемам з нету, але знань і терпіння не вистачило що б розібратися з com-портом. А тут така штука яка піднімається з коробки і за маленькі гроші – тому спокусився і купив.

По-друге: як справжній програміст я – лінивий, і хочу що б все було просто і зручно. А що може буди зручнішим за лежання на ліжку з пивом, цікавим фільмом і керуванням комп’ютером не встаючи? )

Чому не просто поставити софтінку на телефон (Android, IPhone, …)? – тому що це не unix way, телефон від такого буде швидше сідати, керування мє бути зручним, доступним всім, автономним, і ще сто-п’ятсот причин можна знати.

Чому не спаяти самому (досвіду і знань вже більше ніж колись)? – проста математика: (кількість годин витрачених на написати софта, спайку, дебагінг, …) * (погодинна ставка) >>>>> тих грошей що я віддав за пульт + купа не витраченого часу, який можна витрати на щось корисне (наприклад на сім’ю) ).

А чому вирішив написати замітку – бо шукаючи пульт знайшов дуже мало корисної інформації про пульти дистанційного керування комп’ютером, та ще й що б без костилів піднімалося на пінгвіні (в моєму випадку Ubuntu).

Технічні характеристики

• кількість кнопок: 37 штук + джойстик ( а ля-мишка );
• інтерфейс підключення: usb1.1, usb2.0;
• дальність роботи:18 метрів, я пробував 5+ метрів (далі не пробував монітор за надто маленький для більших відстаней);
• розміри: 187х55х32 мм;
• вага: близько 100 грамів;
• живлення: 2 маленькі батарейки AAA;
• операційні системи: Windows98/SE/ME/2000/XP/Vista, Linux, Mac, FreeBSD (думаю і всі інші).

Комплектація

• сам пульт керування комп’ютером;
• маленький чорненький приймач (usb) з кабелем близько 1,5 метра;
• інструкцій (якщо можна то так назвати) на англійській і китайській(на скільки я розбираюся в китайських) мовах;
• пакетик з пупиришками, що б лопати).

Принцип роботи

Родзинка цього пульта в тому що він не потребує встановлення додаткових драйверів і тому можна сказати що він крос-платформенний). Просто втикаємо в комп’ютер usb-шнурок, в пульт батарейки і основні функції вже працюють (без танців з бубном) !
Пульт може працювати в двох режимах:

• імітація мишки;
• імітація клавіатури.

Імітація роботи мишки

Тут все просто. Джойстиком рухаєте мишку, наживаєте кнопки “лівий клік”, “правий клік”…
Курсор пересувається повільно, але ж це не мишка, а її імітація, тому якщо дууууже треба щось зробити мишкою, а ліньки піднімати – то ось воно.

Імітація роботи клавіатури

От тут саме веселе і цікаве. Тепер ми більшість клавіш можемо налаштувати під свої потреби. Як? Все знову просто (щось все просто і просто, а за що гроші плотять? ) – кожна клавіша сприймається комп’ютером як якась дивна комбінація клавіш клавіатури (Alt+Shift+Ctrl+z якийсь наприклад). Тобто ми заходимо в керування гарячими клавішами(операційної системи, чи програмки, чи на ярлик вішаємо), переводимо курсор в поле де треба нажати комбінацію клавіш і нажимаємо ту кнопку яку хочемо на цю дію запрограмувати на пульті. Отже ми можемо керувати будь якою програмою яка підтримує “гарячі клавіші”, а таких не мало.

Переключення між режимами

Для цього використовується кнопка “Toggle”. Нажав – у тебе мишка, нажав ще раз – у тебе клавіатура.

Зовнішній вигляд

Можна оцінити на малюнку до статті. Від себе додам що виглядає звісно не як продукція Apple, але і далеко не сокирою у підвалі зібрано і виграє з російськими аналогами, що бачив в неті. Доволі гарно і якісно зроблено.
Розташовується в руці доволі зручно і не висковзує, але через довжину пульта (пам’ятаєте скільки кнопок!) не міняючи положення руки не дотягнутися до всіх кнопок (у звичайному положенні до верхнього ряду). Але пульт то не є клавіатура,..ви не будете програмувати чи ребутати сервер з пульта )

Тепер про кнопочки

Як і в більшості виробів з кнопками їх розбито на логічні групи (для зручності використання, запам’ятовування, і просто так логічно). Через не значний час людина звикне(запам’ятає) де яка клавіша на пульті і буде не дивлячись тицяти саме на ту яка треба.

З самого верху кнопки: Prower, Standby, www, Close, E-Mail, Favorites, Backward, Forward. Думаю тут розповідати про них не треба, єдине що хочеться додати, що ці кнопки можна налаштувати в системі під-себе (про це було згори). Це ті до яких тяжко дотягнутися у звичайному положенні пульта, але загалом їх не так і часто використовують.

У розташуванні пульта по-замовчуванню у нас під великим пальцем джойстік який виконує функцію мишки чи стрілочок на клавіатурі (вверх, вниз, вліво, вправо) в залежності від режиму пульта. Під ним розміщено 3 кнопки управління (лівий-правий клік, або інші функції – в залежності від режиму).

Група мультимедійних клавіш: попередня композиція, play/pause, стоп, … (всього 6 штук).

Наступна група складається з кнопок збільшення-зменшення гучності, промотки сторінок і гордої зеленої клавіші посередині з надписом “Media Center”.

Далі велика група кнопок: виключити звук, “мій компютер” (home), Backspace, Tab, “значок віндовса” (все ж таки на користувачів віндовса розраховано, але її можна запрограмувати на функцію добра якусь), відкрити папку, Esc, NumLock, Alt+Tab (корисна кнопочка, що б переключатися між вікнами, що б наприклад пошту перевірити), кнопка “показати декстоп(робочий стіл)”. Посередині цих всіх кнопок клавіші “вгору”, “вниз”, “вліво”, “вправо” (для зручного користування), а посередині “Enter”.

Все. Здається закінчилися кнопки. Ще одна юзабіліті штука – це червоний світлодіод над джостіком, який загоряється коли була нажата кнопка на пульті керування, що б були впевнені що таки нажали її.

Приймач

Багато розказати не зможу (не радіо-електрошнік я). З вигляду маленька охайна коробочка з заокругленими кутами. Легенька. У мене над монітором висить, біля веб камери.

Висновки про пульт керування комп’ютером

Дешева (чи принаймні не дорога) іграшка, з приємним дизайном, широкими функціональними можливостями іграшка яка дозволяє зекономити час (на вставання з ліжка/дивана/…), нерви, збільшити задоволення від відпочинку.

з.і. “Цікаво як часто я ним буду користуватися?”
з.з.і. “цікаво а гугл поставить рекламу про пульт, чи буде ліпити рекламу про телевізори?”

Hello everybody out there using minix -

I’m doing a (free) operating system (just a hobby, won’t be big and professional like gnu) for 386(486) AT clones. This has been brewing since april, and is starting to get ready. I’d like any feedback on things people like/dislike in minix, as my OS resembles it somewhat (same physical layout of the file-system (due to practical reasons) among other things).

I’ve currently ported bash(1.08) and gcc(1.40), and things seem to work. This implies that I’ll get something practical within a few months, and I’d like to know what features most people would want. Any suggestions are welcome, but I won’t promise I’ll implement them

Linus (torvalds@kruuna.helsinki.fi)

PS. Yes – it’s free of any minix code, and it has a multi-threaded fs. It is NOT portable (uses 386 task switching etc), and it probably never will support anything other than AT-harddisks, as that’s all I have .

а для перегляду мануала:

а для тих хто не знає що це таке – читайте далі .

Діскордіанскій календар використовується шанувальниками Діскордіанізма. А Діскордіанізм (Діскордіанство) – згідно з російською Вікіпедії – «пародія на релігію або релігія, яка маскуються під пародію. На відміну від традиційних релігій, які проповідують гармонію, діскордіанізм обожнює хаос. Головним божеством діскордіанізма є Еріс, давньогрецька богиня роздору, підкинувши яблуко роздору на весільному бенкеті у Пелея. Основоположна книга – Principia Discordia (1958 або 1959), написана Омаром Хайямом Равенхурстом (Керрі Торнлі) і Малакліпсом Молодшим (Грег Хілл)».

Більш детальна інформація є в Англійському варіанті: за календарем і по самій релігії. Взагалі цікаво – наприклад, наступне: «в Діскордіанском календарі 5 73-денних сезони: Хаос, Розлад, Замішання, Бюрократія і Наслідки».

Детальна інформація по запуску та формату дати самої команди, звісно, в man ddate, звідти наведу лише приклади використання:

Інші цікаві штучки (вже більш корисні) можете прочититати в курсі молодого лінуксоїда.

П.С. «Today is Pungenday, the 57th day of Confusion in the YOLD 3176″

Продовжило тему автоматизації розгрібання завалів свої файлів в Linux системах (погодьтеся, що гарно зруповані файли і набагато простіше шукати і працювати з ними ).

Я вже писав про автоматизацію відсортування фоток, а у цьому пості я розкажу як можна привести в нормальний вигляд свою колекцію музики, автоматично заповнивши атрибути (теги) пісень, такі як артист, альбом, пісня, рік випуску альбома…

Для автоматично заповнення атрибутів пісень викристаємо програмку MusicBrainz Picard від проекту MusicBrainz.

Встановимо її (я наведу приклад для системи ubuntu linux, для інших лінукс систем можна знати мануали тут, а для інших операційних систем можна знайти на їх сайті тут):

А тепер про сам елементарний процес атоматичного заповнення атрибутів(тегів) пісень:

• запускаємо MusicBrainz Picard (Applications -> Sound & Video -> MusicBrainz Picard);
• вибираємо пачку папок з музикою, яку ви хочете привести в порядок;
• нажимаємо кнопку для пошуку атибутів;
• чекаємо поки програма знайде та заповнить атрибути;
• зберігаємо файли;
• радіємо =).

от і все, що треба. У них є дуже велика база пісень, виконавців та альбомів, але для не дуже відомих виконавців нажаль доведеться заповнити самостійно, наприклад за допомогою EasyTAG.

Коли заповните – на забуть допомогти іншим людям і засабмітивши на MusicBrainz теги .

Основні цілі використання надлишкових масивів недорогих дисків (RAID) це поліпшення продуктивності дискової підсистеми даних і забезпечення надмірності даних.
RAID може реалізувати або за допомогою програмного забезпечення операційної системи, або він може бути реалізована за допомогою спеціального RAID контролера диска, без необхідності налаштування операційної системи взагалі. У цій статті я спробую пояснити, як налаштувати програмний RAID на Ubuntu.

Навіщо рейд вдома?

Для домашнього використання RAID-масиви в принципі не потрібні, але якщо ви хочете підстрахуватися, що б не втратити ваші важливі дані (наприклад фотографії – момент не повториш, чи ваші документи – багаторічну працю, тощо) разом з жорстким диском – то софтвий RAID-масив найкращий вихід (співвідношення ціна-якість). Також можна використати RAID для пришвидшення роботи комп’ютера. Якщо ви надумали реалізувати софтовий рейд, чи просто ознайомитися з цією ідеєю – тоді продовжимо!

Типи RAID масивів

Будь то софтовий, чи хардварний RAID масив, його можна налаштувати в різних режимах. Розглянемо найпопулярніші:

Лінійний режим RAID

У лінійному RAID, контролер RAID сприймає RAID-масив у вигляді ланцюжка дисків. Дані записуються на наступний пристрій в ланцюзі тільки після того як попередній буде заповнений.
Мета лінійних RAID полягає в розміщенні великої файлові системи на декількох пристроях, без будь-якої надлишковості.
Збій у роботі жорсткого диска приведе до пошкодження даних.

RAID 0

У RAID 0, RAID контролер намагається рівномірно розподіляти дані по всіх дисках в RAID-масиві.
Уявіть що диск це тарілка, данні – це торт. У вас є 4-торти: шоколадний, ванільний, вишневий, полуничний і 4 тарілки. Процес ініціалізації RAID 0, ділить торти і продає скибочки на всі тарілки. RAID 0 драйвер зробить так що операційна система буде вважати, що торти цілі та розміщені на одній великій тарілці. Наприклад, 4 жорстких диска ємкістю по 9GB налаштованих в RAID 0-масив для операційної системи – це буде один диск на 36 ГБ.
Як і лінійний RAID, RAID 0, призначений для розміщення великих файлових систем на декількох пристроях без будь-якої надлишковості. Перевага RAID 0, швидкості доступу до даних. Файл, який розміщений на чотирьох дисках можна читати в чотири рази швидше. Також RAID 0 часто називають смугою.
RAID 0 може містити диски нерівних розмірів. Коли закінчується вільне місце на маленьких дисках, рейд продовжує чергування, використовуючи вільне місце на інших дисках (більших). Коли це відбувається, швидкість доступу до даних нижче в цій частині даних, так як загальна кількість доступних дисків RAID знижується. З цієї причини, RAID 0 найкраще використовувати з дисками однакового розміру.

RAID 1

У RAID 1, дані клонуються на диску в двох примірниках. Тому цей тип RAID часто називають дзеркальним. Кажуть: «два народи і та одна історія» – якщо один забуває деякі деталі, ви можете попросити інший щоб нагадали вам.
Коли один з дисків в наборі RAID виходить з ладу, інший продовжує функціонувати і після заміни пошкодженого диску, дані автоматично копіюються на новий. RAID 1 також надає можливість використання гарячого резервування даннх, які будуть автоматично дублюватися в разі відмови диска в RAID масиві.
RAID 1 породжує надмірність даних, без переваги швидкості, як в RAID 0. Недолік програмних RAID 1 є те що, доводиться посилати данні на запис двічі: на 2 диски, що породжує додаткове навантаження на систему. А от у випадку хард-варного RAID 1 – данні надсилаються на дисковий контролер тільки один раз, а вже дисковий контролер дублює данні. Саме тому хардварний рейд масив є рекомендований при реалізації RAID-1.
Обмеження RAID 1 в тому, що загальний розмір RAID у гігабайтах – розмір найменшого диску в RAID-масиві. На відміну від RAID 0, додатковий простір на великих пристрій не використовується.

Ілюстрація процес розподілу даних в RAID 0 і RAID 1

RAID 4

RAID 4 працює як RAID 0, але вставляється спеціальна комірка корекції помилок парності на додатковому диску виділеному під ці потреби.
RAID 4 вимагає принаймні 3-ох дисків в RAID масиві і може пережити втрату одного диску. Коли це відбудеться, дані в ньому може бути відтворено на льоту – за допомогою інформації про парності диск RAID масиву. А після заміни зіпсованого диску, він буде заповнений втраченими даними.
RAID 4 поєднує в собі високу швидкість RAID 0 і надмірність даних RAID 1. Його основний недолік в тому, що дані данні не можна записати паралельно, оскільки для зберігання парності даних використовується інший диск. Парності можуть бути вузьким місцем. З цієї причини, RAID 4 не використовується дуже часто.

RAID 5

RAID 5 – це поліпшений RAID 4, за допомогою чергування паритету даними між всіма дисками в наборі RAID. Це дозволяє уникнути вузьких місць паритету диска, зберігаючи при цьому багато особливостей, таких як швидкість RAID 0 і надмірності RAID 1. Як RAID 4, RAID 5 може пережити втрату одного жорсткого диску.
Для RAID 5 потрібно не менше 3 дисків або розділів.

Ілюстрація процес розподілу даних в RAID 5

Перед тим як почати

Спеціально вбудований апаратний RAID контролер дисків доступний як для IDE і SCSI дисків. Як правило, вони мають свій власний BIOS, так що ви можете налаштувати їх відразу ж після вашої системи Power On Self Test (POST). Апаратні RAID є повністю прозорими для операційної системи; залізо робить всю роботу.
Якщо апаратного RAID немає, то ви повинні знати про основні принципи, щоб дотримуватися їх при створенні програмного RAID.

IDE диски

Щоб скоротити витрати, багато малих бізнес-систем, ймовірно, використовують IDE диски, але вони мають деякі обмеження:

• Загальна довжина кабелю IDE може бути тільки кілька футів в довжину, яких як правило вистачає в межах IDE дисків для невеликих домашніх системних блоків.
• IDE диски не «гарячої» заміни. Ви не можете замінити їх, поки ваша система працює.
• Тільки два пристрої можна підключити на контролер.
• Робота шини IDE може розділятися за наявності другого пристрою на кабелі.
• Відмова одного диска на шині IDE часто призводить до неправильної роботи другого пристрою. Це може бути смертельним, якщо у вас є два IDE диска одного і того ж RAID-масиву прикріплені до одного кабелю.

З цих причин рекомендують використовувати тільки один диск IDE при використанні RAID, особливо в корпоративному середовищі. В домашніх умовах програмний IDE-RAID може бути адекватним.

Serial ATA диски

Serial ATA диски швидко замінили IDE, або Ultra ATA диски, оскільки мають ряд переваг:

• Кабель диска для даних може бути до одного метра в довжину, в порівнянні з 18 дюйми IDE.
• Serial ATA має кращу обробку помилок, ніж IDE.
• Існує тільки один диск на один кабель, що дозволяє «гарячу» заміну, або можливість заміни компонентів, і це при працюючій операційній системі, на переймаючись про вплив на інші пристрої на кабелі для передачі даних.
• Також немає перемичок для установки на Serial ATA диску, щоб зробити його master або slave, що робить їх простими в налаштуванні.
• IDE накопичувачі мають швидкість передачі даних: 133Mbytes/с, в той час як Serial ATA специфікація починається з 150 Мбайт/с, і до 600+ Мбайт/с.

Якщо ви не можете дозволити собі більш дорогий і швидкий SCSI диск, Serial ATA – є кращим пристроєм для програмного і апаратного RAID.

SCSI диски

SCSI жорсткі диски мають ряд особливостей, які роблять їх більш привабливими для використання в RAID ніж будь-які IDE або Serial ATA диски.

• SCSI контролери більш терпимі до дискових помилок. Відмова одного диска має менше шансів зірвати роботу інших диски на шині.
• SCSI кабелі можуть бути до 25 метрів, що робить їх придатними для використання в дата-центрах.
• Набагато більше, ніж два пристрої можуть бути підключені до кабелю шини SCSI. На ньому можуть розміститися 7 (для single-ended SCSI) або 15 (для всіх інших типів SCSI) пристроїв.
• Деякі моделі пристроїв SCSI мають підтримку «гарячої заміни», що дозволяє вам замінити їх під час роботи системи.
• SCSI на даний час підтримує швидкість передачі даних до 640 Мбайт/с, що робить їх вельми бажаним для установок, де швидкий доступ до даних є обов’язковою умовою.

SCSI диски, як правило, дорожче, ніж диски IDE, що може зробити їх менш привабливими для домашнього використання.

Резервне копіювання системи в першу чергу

Програмний RAID створює еквівалент одного віртуального RAID диску, що складається з усіх розділів реальних дисків. Ви повинні форматнути новий RAID пристрій, що б ваша Linux система могла зберігати файли на ньому. Форматування видалить всі данні що були на дисках, тому краще всього зробити резервну копію даних які знаходять на цих розділах та на інших розділах на диску, на якому необхідно реалізувати RAID. Помилка може видалити, чи зіпсувати дані.

Конфігурація RAID в Single User Mode

Оскільки ви будете модифікувати дискову структуру вашої системи, ви повинні звернути увагу на те, що б ви єдинй користувалися системо – в single-user режимі і бажано з консолі. Це гарантує, що більшість програм та мережевих дій виключені, і що інші користувачі не можуть отримати доступ до системи, що знижує ризик пошкодження даних під час налаштування.

Коли закінчите, вийдіть і ваша система буде завантажуватися у дефолтовому режимі, який передбачено в файлі /etc/inittab.

Конфігурація софтового RAID-масиву

Налаштування RAID під Linux вимагає ряду кроків, яких необхідно ретельно дотримуватися. У статті ми будемо налаштування RAID 1 з використанням системи з двома дисками. Розділи, які будуть використовуватися наступні:

Зважайте на те що вивід команд може відрізнятися від ваших .

RAID розділи

Спочатку ви маєте виділити розділи в залежності від питу RAID-масиву, який в будете реалізовувати. В нашому прикладі ми будемо робити RAID-1, тому нам необхідно два однакових розділи за обємом на різних дисках.

Визначення доступних розділів

Для початку використаємо команду fdisk -l для перегляду всіх змонтованих та не змонтованих розділів доступних у вашій системі. Ви також можете використати команду df -k, яка покаже тільки змонтовані файлові системи.
Ці дві команди повинні допомогти вам з легкістю визначити розділи, які ви хочете використовувати. Ось приклад виводу цих команд:

Відмонтуйте розділи

Ви маєте переконатися що розділи відмонтовані, перед створенням RAID-масиву.

Підготовка розділів за допомогою FDISK

Вам необхідно змінити тип кожного розділу в RAID-масиві на FD (Linux raid autodetect), ви це можете зробити за допомогою утиліти fdisk. Ось приклад для /dev/hde1:

Звернемося до допомоги FDISK

Використаємо команду m, для отримання допомоги:

Визначимо ID типу

Розділ /dev/hde1 перший на диску /dev/hde. Змінимо його тип, за допомогою команди t визначивши номер розділу і код типу. Ви також можете використати команду L, що б отримати повний список ID питиів, якщо ви призабули. В моєму випадку тип для RAID-масиву це fd, він може відрізнятися в залежності від версії Linux.

Переконаймося, що відбулися зміни

Використаємо команду р, що б отримати нову таблицю розділів:

Збережемо зміни

Використаємо команду w для збереження змін на диск /dev/hde:

Помилки, як наведено вище, будуть з’являтися, якщо на диску містяться змонтовані розділи.

Повторимо ці зміни для іншого розділу

Для стислості, я не буду показувати аналогічні дії ля іншого розділу (або ж розділів, в залежності від вибраного типу RAID-масиву). Нам просто необхідно пам’ятати які зміни треба зробити для іншого розділу. Все по аналогії .

Підготовка RAID-масиву

Тепер, коли розділи підготовлені, ми повинні об’єднати їх в новий RAID розділ, який ми потім будемо форматувати і монтувати. Ось як це робиться.

Створення RAID-масиву

Ви використаємо команду mdadm з –create опцією, що б створити RAID-масив. В нашому прикладі ми використаємо –level опцію, яка відповідає RAID 1 і --raid-devices опцію для визначення кількості розділів в масиві.

Перевіримо, чи РЕЙД коректно ініціалізувався

/proc/mdstat файл містить інформацію про RAID пристрої. Перевірте,чи ініціалізація звершена.

Зверніть увагу, що новий RAID пристрій називається /dev/md0. Ця інформація буде потрібна для наступного кроку.

Форматуємо новий RAID-пристрій

Ваш новий RAID-розділ зараз буде відфорфматовано. mkfs.ext3 це зробить (або виконайте форматування в іншу файлову систему за бажанням).

Створимо файл конфігурації mdadm.conf

Ваша операційна система не запам’ятовує автоматично всі компоненти вашого RAID масиву. Ця інформація зберігається у файлі mdadm.conf.
Тут ми експортуємо вивід на екран в файл, щоб створити файл конфігурації.

Створимо точку монтування для RAID-масива

Наступний крок створить точку монтування для /dev/md0. В нашому випадку створимо її під назвою /mnt/raid

Відредагуємо файл /etc/fstab

/etc/fstab – файл який містить список всіх розділів, які неодхідно змонтувати при завантаженні системи. Додамо рядок для RAID масиву – /dev/md0 пристрій.

Не використовуйте назви розділів в файлі /etc/fstab для RAID пристроїв; тільки реальну назву, таку як /dev/md0. В старих версіях Linux, скріпт /etc/rc.d/rc.sysinit перевіряв файл /etc/fstab на наявність розділів, які використовуються в RAID масиві, тепер використовується файл конфігурації /etc/raidtab. Скріпт не автоматично стартує драйвер для RAID-масиву, якщо він не знайшов сторіку. Монтування пристроїв відбувається пізніше за завантаження, тому монтування RAID-пристрою, якщо не було завантажено драйвер може пошкодити данні.

Якщо ви не знайомі з файлом /etc/fstab використайте команду man fstab щоб отримати докладні пояснення кожного стовпця що він містить.
/dev/hde1, /dev/hdf2 розділи замінені одним /dev/md0 розділом. Тому вам не потрібно що б старі розділи були змонтовані. Переконайтеся, що всі посилання на них у цьому файлі закоментовані з # на початку рядка або повністю вилучені.

Монтуємо новий RAID розділ

Використайте команду mount для монтування RAID-масиву. Ви можете вибрати один з методів:

• Флаг -a команди mount в Linux, що б змонтувати всі пристрої з файлу /etc/fstab, ті які монтуються автоматично, чи не були змонтовані ще.
  [root@nine-blog tmp]# mount -a
• Ви також можете змонтувати пристрій окремо
  [root@nine-blog tmp]# mount /dev/md0 /mnt/raid

Перевіряємо статус нового RAID-пристрою

Файл /proc/mdstat містить поточний статус всіх пристроїв.

Висновок

Linux software RAID забезпечує надмірність та швидкість для розділів та дисків, але він менш стабільний та швидкий ні апаратний RAID, який забезпечеється апаратним RAID контролером дисків.
Конфігурація апаратного RAID, як правило, здійснюється за допомогою системи BIOS, коли комп’ютер завантажується, і потрібно налаштовувати тільки один раз, це абсолютно прозоро для Linux. На відміну від програмного RAID, апаратний RAID вимагає, що б цілі диски були виділені і в поєднанні з тим фактом, що він зазвичай вимагає більш швидких жорстких дисків SCSI і додаткової картки контролера а це, як правило, дорого.
Памє’тайте ці факти і прийміть їх до уваги що б прийняти правильне рішення для задоволення вашої потреби та дослідіть детальніше ці питання перед тим як продовжити. Зважування вартості в порівнянні з надійністю завжди важкий вибір для системах адміністраторів .

Вже дуже довго в мої паці з фотоками у мене твориться безлад (як завжди скидаєш фотки на комп перед тим як кудись бігти і не вистачає часу на сортування, залишаєш сортування «на потім», або «коли зявиться трішки більше часу», …). Мене це достало і я вирішив написати скріпт для автоматичного сортування. Почитав, почитав, почав щось пробувати писати….і згадав що не варто винаходити велосипед заново і почав гуглити вже готові реалізації.
Знайшов exiftool, який вміє працювати з EXIF інформацією.

Загалом, завантажив ExifTool, розпакував. Виявилося, що написано на Перл. Спробував запустити, але отримав помилку про відсутньої Image/ExifTool. Поставив цей модуль:

Запустив одну команду…і 70GB фоток були автоматично відсортовані по папках. Все геніальне просто!
А ось і ця команда:

Також нарив командочку для переіменування назв фоток (часто багато фоток з однаковими назвами, чи з одної події….і хотіло б їх якось фідсортувати за хронологією автоматично):

Обережно! Команди у цьому вигляді не скопіюють фотки, а перенесуть!

Вступ

GNOME 2.30 — це найсвіжіша версія середовища GNOME, популярного багатоплатформового оточення робочого столу для вашого комп’ютера. Основні напрямки розвитку GNOME — це легкість використання, стабільність, першокласна інтернаціоналізація і підтримка можливостей доступності. GNOME — це вільне ПЗ з відкритим кодом, що пропонує всі сучасні можливості комп’ютерного світу, такі як електрона пошта, засоби для групової роботи, керування документами, мультимедіа та ігри. GNOME також пропонує масштабовану та потужну платформу для розробників програмного забезпечення як для робочих станцій, так і для мобільних пристроїів.

Середовище GNOME виходить кожні 6 місяців і до нього входять багато нових можливостей, вдосконалень, виправлень помилок та переклади. GNOME 2.30 продовжує цю традицію.

До GNOME 2.30 включено всі покращення, зроблені у GNOME 2.28 та ранніх випусках. Докладніше про зміни у GNOME 2.28 дивіться у примітках до випуску.

Отримайте свій GNOME Gear!

Фундація GNOME з гордістю анонсує відкриття магазину GNOME, що працює на Zazzle. Ви можете допомогти GNOME купуючи футболки та кружки у магазині GNOME. Відвідайте магазин GNOME і висловіть вашу підтримку GNOME сьогодні!

Друзі GNOME — це спосіб підтримки проекту GNOME, який надає вільний робочий стіл з відкритим кодом кожній людині, незалежно від її досвіду та знань. Без будь-якої реклами фонд виріс більше ніж на $29,000 у 2009 році завдяки щирим пожертвам від приватних осіб. Ці гроші пішли на організацію зібрань розробників (hackfest), локальних подій та програм, які в свою чергу дозволити створити світовий, доступний та простий у використанні робочий стіл для звичайних робочих станцій та мобільних пристроїв.

Завітайте на веб-сайт Друзів GNOME.

Що нового для користувачів

Проект GNOME, що зосереджується на користувачах та зручності використання, продовжує свої традиції у GNOME 2.30, і включає сотні виправлень помилок та покращень, внесених на вимогу користувачів. Покращень так багато, що їх усі неможливо перелічити разом, у цих примітках розповідається про найважливіші зміни цього випуску.

Перегляд багатьох файлів

GNOME 2.30 включає оновлення до Nautilus, файлового менеджера GNOME. У Nautilus внесено багато змін до інтерфейсу користувача, включаючи новий режим із розділенням перегляду також тепер встановлено типовим режим оглядача, що замінює просторовий режим.

Клієнт обміну миттєвими повідомленнями Empathy

Програма GNOME для обміну миттєвими повідомленнями Empathy основана на інфраструктурі комунікацій Telepathy, отримала ряд нових можливостей, що допомагають користувачам спілкуватись один з одним.

При неможливості з’єднання Empathy тепер показує панель інформації у списку контактів, надаючи кнопку, що спрощує повторну спробу з’єднання або зміну параметрів облікового рахунку.

Тепер можна надсилати файли під час розмови, перетягуючи їх до списку контактів або у вікно бесіди.

До функціональності IRC у Empathy додано підтримку загальних команд IRC, таких як /join або /nick, і тепер ви можете входити до захищених паролем кімнат.

Інші оновлення включають спрощене додавання та налаштовування бесід Facebook. Також у вікнах бесід тепер є вікна пошуку, для спрощення пошуку тексту під час розмови.

Проста синхронізація

У програмі Примітки Tomboy також чимало оновлень, тепер можна автоматично синхронізувати примітки у фоновому режимі, замість ручної синхронізації. Окрім того у параметрах можна вказати частоту синхронізації Tomboy.

Час запуску Tomboy значно зменшено і тепер програма запускається майже миттєво.

Вдосконалено копіювання та вставку і тепер вони працюють для тексту з HTML-форматуванням з такими програмами як OpenOffice.org, Evolution та іншими. Форматування приміток зберігається за умови підтримки HTML програмою, у яку ви вставляєте інформацію.

Серед інших вдосконалень Tomboy: підтримка супербара Microsoft Windows 7®. Вдосконалено перейменування приміток у Tomboy, тепер перейменування відбувається безпечніше і дає більше контролю, тож ви не зможете випадково перейменувати посилання у інших примітках Tomboy.

Безпечне керування користувачами

У Системних утилітах GNOME багато вдосконалень для спрощеного та безпечного керування користувачами комп’ютера. GNOME System Tools тепер працює з PolicyKit для автентифікації, видаляючи кнопку Розблокувати для керування користувачами та сервісами.

Вдосконалено діалог створення користувачів, і тепер треба лише вказати повне ім’я користувача і назву облікового рахунку користувача буде запропоновано автоматично. Тепер при створенні облікового рахунку все «просто працює»! Також додано підтримку шифрованих домашніх каталогів для нових користувачів.

Ви тепер не зможете випадково втратити права адміністратора. Перед зміною паролю у вас буде запитано поточний пароль, тож ваші в’язки ключів та шифровані домашні каталоги не будуть пошкоджені. При видаленні облікового рахунку користувача, функція видалення домашнього каталогу користувача є необов’язковою.

При керуванні користувачами можна обрати певні типи облікових рахунків, а не вказувати окремі незрозумілі привілеї, що спрощує додавання та видалення прав для інших користувачів.

Дізнайтесь, чим ви зайняті

Аплет Облік часу, що дозволяє планувати свій час та завдання, включає численні вдосконалення.

Додатково до аплету панелі, створено нові окремі режими. Залежно від дистрибутиву, Облік часу доступний у меню GNOME Програми ? Стандартні ? Облік часу.

Вдосконалено перегляд та створення звітів про вашу активність, тепер можна створювати теги у активності, і також можна фільтрувати огляд усіх аспектів вашої активності.

Керування вашими PDF-файлами

У програмі перегляду документів Evince вдосконалено підтримку друку. Параметри сторінки тепер вбудовані у діалог другу і додано нову вкладку для підтримки різних варіантів зміни масштабу.

Evince на Microsoft Windows® тепер підтримує друк, PostScript та перегляд коміксів.

Інші оновлення у Evince стосуються режиму інверсного кольору; оновлення режиму презентацій; можливості анотацій у PDF-файлах та підтримка віддалених файлів при показі мініатюр.

Огляд веб-сайтів

• Знову доступний попередній перегляд перед друком.
• Тепер при клацанні правою кнопкою на веб-сторінці можна зберегти об’єкт, наприклад зображення.
• Відновлено підтримку Favicon.
• Повернулась стрілка навігації вгору.
• При клацанні середньою кнопкою миші, вставляється зміст буферу обміну.
• Повернулись контекстні меню і вони сумісні з власними меню сторінки, наприклад такими як у Google Docs.

До Epiphany також додано розширені параметри, що доступні у параметрах GConf. Можна увімкнути підтримку User Agents та змінити типовий механізм пошуку, безпосередньо у GConf.

У Epiphany-extensions є нові доповнення, html5tube - що замінює YouTube Flash на HTML5 та не вимагає встановлення Flash. Модуль tab-key-tab-navigate дозволяє використовувати Ctrl+Tab для переходу між вкладками. Розширення sidebarбуло вилучено.

Віддалені з’єднання

До Vinagre - клієнта для віддалених з’єднань середовища GNOME, додано підтримку тунелювання SSH, що надає безпечний доступ до віддалених комп’ютерів. Потрібно вказати обліковий запис SSH на віддаленому комп’ютері, ввести пароль а також іншу інформацію для безпечного з’єднання.

Спрощено з’єднання через повільні канали зв’язку, за рахунок можливості обрати низьку роздільну здатність кольорів та JPEG-стиснення. Ці параметри доступні у конфігураційному діалозі Vinagre.

Додано новий режим очікування з’єднань, що дозволяє ініціювати з’єднання з вами віддаленому робочому столу, який ви збираєтесь побачити. Це знадобиться при роботі через мережний екран чи маршрутизатор, які не дають встановити з’єднання звичайним чином. При вмиканні режиму прослуховування у Vinagre і надання вашої IP-адреси користувачу, з яким ви хочете з’єднатись, віддалений клієнт може з’єднатись з вами.

Зачекайте, це ще не все…

• Подвійним клацанням на шрифті у Nautilus можна встановлювати новий шрифт.
• У Gedit покращено інтеграцію у Mac OS® с X-Window, окрім того модулі Python тепер працюють у Windows-версії. Модуль Snippets для Gedit перенесено на новий механізм автодоповнення. Модуль перевірки орфографії тепер має можливість перевіряти коментарі та рядки у мовах програмування.
• При використанні кількох розкладок клавіатури, у області сповіщення автоматично з’являється значок стану.
• File Roller встановлює потрібні пакети через PackageKit, якщо у системі немає програми роботи з типом архіву який в и відкриваєте.
• Brasero тепер охайніше копіює аудіо-CD з використанням модуля cdda2wav. Brasero тепер інтегровано з PackageKit і також програма підтримує пошук з використанням Tracker.
• GNOME Terminal тепер підтримує необмежене прокручування терміналу, збереження області прокручування та виділення жирним шрифтом.
• Пристрої iPod® та iPod Touch® тепер підтримуються gvfs завдяки бібліотеці libimobiledevice. Повністю підтримується синхронізація музики, доступ до даних та завантаження фотографій. Повний список функцій доступний на домашній сторінці libmobiledevice.
• У gcalctool тепер новий простий інтерфейс. Тепер можна вводити функції, наприклад s_i_n для функції sine, замість k.
• Окрім того, численних виправлень помилок зазнала панель GNOME, виправлено давню відому помилку, при зміні роздільної здатності екрану, аплети більше не будуть змінювати своє розташування у панелі.
• Видалений індикатор клавіатури GNOME зі списку Аплетів GNOME. Якщо ви використовуєте більш ніж одну розкладку, індикатор клавіатури GNOME автоматично з’являється у області сповіщень використовуючи gnome-system-daemon.
• Оновлено графічний інтерфейс параметрів клавіатури GNOME у центрі керування GNOME.
• У іграх GNOME перейменовано Gnometris на Quadrassel та Той же GNOME тепер відомий як Swell Foop. Swell Foop та Gnibbles тепер підтримують новий 3D-механізм на основі Clutter.

Що нового у можливостях доступності

GNOME ставить за мету зробити програмне забезпечення доступним для кожного, включаючи користувачів та розробників з обмеженими фізичними можливостями, що ускладнюють використання комп’ютерів. GNOME створено проект GNOME Accessibility та модуль accessibility, який тепер є стандартом на вільних робочих столах.

GNOME 2.30 продовжує вдосконалювати можливості доступності, додавши декілька покращень.

Читання з екрану та збільшувач Orca

• Параметри графічного інтерфейсу оновлено для вдосконалення роботи Orca на нетбуках.
• Також можна запускати orca –replace для запуску нового процесу Orca із знищенням попередніх процесів Orca.
• Orca тепер має нове діалогове вікно «Про програму».

Інші оновлення можливостей доступності

Значну роботу зроблено у GNOME Accessibility для видалення Bonobo. Ппоруч із реалізацією для CORBA тепер працює реалізація D-Bus для AT-SPI. GNOME 2.30 – останній офіційний випуск, що підтримує реалізацію для CORBA, оскільки D-Bus замінює CORBA у GNOME 3.0.

Якщо ви бажаєте, щоб GNOME був доступний для усіх користувачів, приєднуйтесь до команди Accessibility. Допоможіть зробити GNOME кращим для користувачів з фізичними обмеженнями та приєднайтесь до списку листування GNOME Accessibility.

Що нового для розробників

Наступні зміни важливі для розробників, що використовують GNOME 2.30 для розробки. Якщо вас не цікавлять зміни для розробників, можете перейти до Розділ 6 ? Інтернаціоналізація.

GNOME 2.30 – це не лише робочий стіл, але й остання версія платформи розробки GNOME, набору бібліотек API та ABI, доступних під ліцензією GNU LGPL, які можна використовувати для розробки крос-платформових програм.

Очищення платформи

На шляху до GNOME 3.0 було докладено великих зусиль для видалення застарілих модулів.

Багато програм перестали використовувати застарілі символи GTK+ та GLib і дотримуються нової практики: включати заголовки GTK+ та GLib лише верхніх рівнів.

GTK+ 2.20

• Додано віджети пульсації GtkSpinner, та растеризації комірок GtkCellRendererSpinner.
• Новий контейнер GtkToolPalette для показу елементів у групах, що згортаються.
• GtkNotebook тепер має віджети дій, за вкладками.

Empathy

Бібліотеки libempathy та libempathy-gtk були видалені, і натомість розробникам слід використовувати telepathy-glib.

Anjuta

У Anjuta додано доповнення коду, включаючи доповнення ., -> та :: у C та C++.

Доповнення коду тепер повністю асинхронне, тож не буде вас турбувати при наборі тексту.

Anjuta тепер підтримує символи Vala у менеджері символів; повністю підтримується JavaScript разом із доповненням коду, налагодженням та збиранням; є базова підтримка проектів, що не використовують automake.

Вдосконалення платформи GNOME

• З Evolution та Evolution-Data-Server повністю видалені Bonobo в очікуванні GNOME 3.0. Evolution-Data-Server тепер використовує D-Bus з тим самим клієнтським API.
• Brasero тепер підтримує GObject-інтроспекцію для libbrasero-media та libbrasero-burn.
• Збільшувач GNOME, gnome-mag, підтримує D-Bus, оскільки підтримку Bonobo оголошено застарілою.
• Devhelp тепер має режим перегляду на весь екран і шукає символи у library.gnome.org, якщо символ не знайдено локально.
• У GLib додано GConverter - загальний інтерфейс потокового перетворення даних. Потоки виконання тепер вмикаються автоматично, якщо викликається g_type_init().
• У gnome-keyring реалізовано новий «Secret Service» сховище паролів з D-Bus API, що сумісне між різними графічними середовищами.

Інтернаціоналізація

• Іврит
• Іспанська
• Італійська
• Австрійська
• Англійська (США, Британська, Канадська)
• Арабська
• Ассамська
• Баскська
• Бенгальська
• Бенгальська (Індія)
• Болгарська
• Бразильська португальська
• В’єтнамська
• Галльська
• Голландська
• Грецька
• Гуджараті
• Данська
• Естонська
• Каннада
• Каталонська
• Китайська (Гонг-Конг)
• Китайська (Китай)
• Китайська (Тайвань)
• Корейська
• Литовська
• Малаялам
• Маратхі
• Норвезька букмол
• Німецька
• Орія
• Панджабі
• Польська
• Португальська
• Російська
• Румунська
• Сербська
• Словенська
• Тайська
• Тамільська
• Телугу
• Турецька
• Угорська
• Українська
• Французька
• Фінська
• Хінді
• Чеська
• Шведська
• Японська

Підтримується багато інших мов, для яких перекладено більше половини усіх рядків строк.

Переклад такого великого пакету як GNOME новою мовою може стати непосильним завданням навіть для згуртованої команди перекладачів. Для цього випуску австрійська команда перекладачів доклала неймовірних зусиль, підвищивши повноту перекладу більш ніж на 27 відсотків, перетнувши позначку 83% відсотки інтерфейсу користувача. Команда Shavian також почала переклад GNOME у циклі 2.30 і вже майже досягла стану підтримуваної мови, наразі перекладено 70%.

Докладна статистика та інформація доступна на сайті стану перекладів GNOME.

Встановлення GNOME

Ви можете спробувати GNOME 2.30 за допомогою «живого» CD, на якому знаходяться всі програми, включенні до GNOME 2.30. Можете завантажити GNOME з «живого» CD без будь-якого встановлення. «Живий» CD можна завантажити зBitTorrent-сайту GNOME.

Для встановлення чи оновлення GNOME 2.30, ми радимо офіційні пакети з репозиторіїв вашого дистрибутиву. Найближчим часом GNOME 2.30 стане доступним в усіх популярних дистрибутивах, а в деяких з них GNOME 2.30 вже знаходиться у тестових версіях. На цій сторінці можна отримати список дистрибутивів, що поширюють GNOME.

Якщо ви сміливі та терплячі і хочете зібрати GNOME з первинного коду, мирадимо використовувати JHBuild, який розроблено для збирання GNOME з Git. Ви можете використовувати JHBuild для збирання GNOME 2.30.x за допомогою набору модулів gnome-2.30.

Хоча GNOME можна зібрати безпосередньо з архівів, ми наполегливо радимо використовувати JHBuild.

Якщо ви використовуєте KDE  і хочете спробувати GNOME тоді можете скористуватися інструкціями встановлення GNOME поряд з KDE.

Забігаючи наперед до GNOME 3.0

Розробка не зупинилась на GNOME 2.30. Вже почалась робота над GNOME 3.0, яка завершиться через шість місяців після випуску 2.30.

Як і у попередніх версіях, у GNOME 3.0 буде продовжено вдосконалення платформи та програм, також ви побачите новий інтерфейс користувача GNOME Shell та журнал активності GNOME, що спростить перегляд та пошук файлів у комп’ютері. GNOME 3.0 також включатиме нові функції доступності, нову систему довідки та документації, перший веб-сервіс GNOME у Tomboy Online та інше. Для розробників, у GNOME 2.30 оголошено застарілими старі програмні бібліотеки.

У GNOME 2.30 є попередній перегляд GNOME Shell. GNOME Shell — це інноваційний інтерфейс користувача, що використовує всю потужність композитного робочого столу. GNOME Shell дозволяє легко додавати додаткові робочі місця, запускати найчастіше вживані програми та надавати доступ до часто вживаних файлів та документів.

Журнал активності GNOME — це інструмент для пошуку та перегляду файлів у вашому комп’ютері. Він зберігає хронологічний журнал активності усіх файлів та підтримує можливість встановлення позначок та зв’язків між різними групами файлів. Журнал активності GNOME — це графічний інтерфейс до Zeitgeist, механізму, який стежить за усіма діями з робочим столом, а також до його складу входить підтримка позначок та закладок.

У GNOME 3.0 заплановано Tomboy Online, що дозволить користувачам отримувати доступ до приміток Tomboy через веб.

Для користувачів з обмеженими фізичними можливостями, команда GNOME Accessibility має кілька нових функцій, включаючи нові GNOME Magnifier, Caribou, нову екранну клавіатуру і інтерфейс користувача для налаштовування параметрів.

У системі довідки та документації ви побачите нову довідку користувача GNOME, що допомагає новачкам опанувати GNOME. Yelp – оглядач довідки GNOME, включає нові можливості, такі як закладки та вдосконалені функції пошуку.

План випуску GNOME містить план розробки наступного циклу репуску, розклад випуску GNOME 3.0 було підготовлено цього року та доступний на вікі GNOME.

Подяка

Ці примітки до випуску були створені Paul Cutler за участі спільноти GNOME. Від імені спільноти ми висловлюємо нашу щиру подяку розробникам та учасникам, які зробили можливим цей проект GNOME. Переклад приміток взятий з сайту
Бібліотеки документацій GNOME

При встановленні mc у мене по замовчуванню для редагування файлів відкривався текстовий редоктор nano.

Nano, звісно доволі зручний та привабливий текстовий редактор, але чомусь мені більш до вподоби mcedit (до vimа я ще не доріс – треба прокачати скіл юніквейності =) ).

Отже для того що б по замовчуванню відкривався mcedit треба всього лише відкрити налаштування Midnight Commander

і поправити одне налаштування:

або ж зайти в налаштування з графічного інтерфейсу:

і там вже вибрати вбудований текстовий редактор для редагування текстів.

За замовчуванням стільничне середовище Ubuntu – це Gnome. Проте іноді користувачі Ubuntu хочуть спробувати і KDE. Якщо ви не знаєте відмінностей між ними, можете почитати про них тут KDE та GNOME.

Увага: якщо встановити KDE та Gnome разом, ваше меню програм перетвориться на мішанину з програм KDE та програм Gnome. Можливі також деякі косметичні проблеми (зовнішній вигляд KDE Qt замінюватиме частину тем Gnome, або прихований файл на робочому столі, що з’являтиметься в Gnome одразу після виходу з KDE).

Хоч в цій статті і приведено рекомендації з встановлення KDE в Ubuntu, той же принцип застосовується для встановлення Gnome в Kubuntu чи XFCE для Kubuntu або Ubuntu. Фактично ви встановлюєте середовище робочого столу, вийшовши з системи ви можете вибрати візуальне середовище для наступного логіну.

Запустіть System > Administration > Synaptic Package Manager

Введіть пароль по запиту системи.

Здійсніть пошук “kubuntu” і потім жаміть правою клавішою на пакеті “kubuntu-desktop” і позначте його для встановлення.

У вікні з пакетами для встановлення нажміть “Mark” для того що б завантажити та встановити всі необхідні пакунки.

Нажміть “Apply” і ви отримаєте ще один запит на підтвердження в меншому діалоговому вікні, де вас спитають, чи ви дійсно хочете застосувати ці зміни. Якщо хочете переглянути деталі (список пакунків для встановлення) – то нажміть на маленький “трикутничок”. Для продовження встановлення – нажміть “Apply“.

Зачекайте поки викачаються всі необхідні пакунки.

У процесі встановлення потрібно буде обрати менеджер реєстрації в системі (GDM або KDM). Якщо ви вважаєте, що будете використовувати Gnome частіше, залиште GDM менеджером за замовчуванням. Якщо ви думаєте, ви будете використовувати KDE частіше – виберіть KDM.

Після здійснення вибору нажміть “Forward“.

Зачекайте доки завершеться процес інсталяції та вийдіть з Synaptic.

Розлогіньтеся з Gnome.

На сторінці логіну в систему зайдіть в “Options” і виберіть “Select Session“. В списку виберіть “KDE” та нажміть “Change Session“.

Залогіньтесь за допомогою вашого логіну та паролю. GDM запистає вас, чи ви бажаєть змінити сесію тільки на один раз, чи ви постійно будете виристовувати ці налаштування. Якщо ви використовуєте KDM, то ви просто логінитися та ці налаштування зберігаються, як налаштування “по замовчуванню”, до того часу поки ви не вирішете змінити на інші.

І на решті ви в KDE. Якщо ви надумаєте переключитися назад в Gnome – то розлогіньтеся та змінить тип сесії.